10 основних причин високої міоелектричної відмови.

Міоелектричні протези верхніх кінцівок, проголошені як значний прогрес у технології протезування, пропонують багатообіцяючі рішення для людей з відмінностями кінцівок. Однак приголомшливий рівень відмови в 60% серед користувачів цих пристроїв свідчить про розрив між очікуваннями та реальністю. Ця стаття заглиблюється в десять основних причин такого високого рівня відмов, надаючи розуміння як користувачам, так і розробникам у сфері протезних технологій.

Одним з найбільш заборонних факторів є вартість. Міоелектричні протези значно дорожчі, ніж аналоги, що працюють на тілі. Така висока вартість у поєднанні з часто неадекватним страховим покриттям створює значний фінансовий тягар для користувачів, що змушує багатьох відмовлятися від цих пристроїв заради більш доступних варіантів.

Додаткова вага міоелектричних протезів через електронні компоненти та акумулятори може призвести до дискомфорту та втоми. Цей дискомфорт може бути досить значним, щоб переважити переваги пристрою, спонукаючи користувачів припинити його використання.

Міоелектричне протезування потребує кривої навчання, яку деякі користувачі вважають занадто крутою. Складність роботи з цими пристроями може бути надзвичайною, і якщо користувачі не досягнуть очікуваного рівня майстерності, вони можуть розчаруватися та припинити використовувати пристрій. Крім того, ефективність цих протезів часто залежить від здатності існуючих нервових закінчень у залишковій кінцівці зв’язуватися з пристроєм. Це вимагає точного калібрування, а іноді навіть хірургічного втручання, що ускладнює їх використання.

Ці протези потребують регулярного догляду та більш схильні до пошкоджень, особливо від вологи. Часта потреба в ремонті або регулюванні може розчаровувати користувачів, сприяючи відмові від пристрою.

Незважаючи на більшу спритність, міоелектричні протези можуть не відповідати всім практичним потребам користувачів у повсякденному житті. Цей розрив між очікуваннями та функціональністю може призвести до розчарування та остаточної відмови від пристрою.

Прийняття протеза кінцівки передбачає значну психологічну адаптацію. Якщо пристрій не відповідає самоуявленню користувача або відчуває себе незручно, його можуть відхилити. Цей аспект часто недооцінюється, але він відіграє вирішальну роль у відмові від цих пристроїв.

Відсутність тактильного зворотного зв'язку в міоелектричних протезах робить їх менш природними. Ця відсутність сенсорного зворотного зв’язку може бентежити користувачів, впливаючи на зручність використання пристрою та призводячи до його відмови. Крім того, проблема встановлення безперебійного шляху зв’язку між протезом і нервовими закінченнями залишкової кінцівки може перешкодити інтуїтивно зрозумілому використанню пристрою. Незважаючи на постійний прогрес у забезпеченні сенсорного зворотного зв’язку за допомогою цих протезів, це залишається значною перешкодою для їх широкого визнання та зручності використання.

Залежність від часу роботи батареї є практичною проблемою, яка може обмежити використання міоелектричних протезів. Часті зарядки або збої батареї під час повсякденних справ можуть завдавати значних незручностей користувачам.

Протез, який погано підходить, може викликати дискомфорт, проблеми зі шкірою або біль. Погана підгонка може бути наслідком змін залишкової кінцівки користувача або неадекватних послуг підгонки, що призведе до відмови від пристрою.

Нарешті, індивідуальний спосіб життя, вимоги до роботи та фактори навколишнього середовища відіграють значну роль у тому, чи підходить міоелектричний протез для користувача. Наприклад, хтось, хто живе у вологому кліматі, може зіткнутися з більшими проблемами з таким пристроєм.

Високий рівень відмови від міоелектричних протезів верхніх кінцівок підкреслює складну взаємодію факторів, які впливають на задоволеність користувачів і довгострокове впровадження. Ця ситуація підкреслює необхідність більш цілісного, орієнтованого на користувача підходу до розробки та розповсюдження технології протезування. Вкрай важливо не лише розвивати технологічні аспекти, але й враховувати фінансові, психологічні та практичні реалії користувачів.

У цьому контексті кінцеві пристрої з живленням від тіла стають життєздатним варіантом. Ці пристрої, часто більш доступні та прості за конструкцією та експлуатацією, можуть слугувати ефективною альтернативою для тих, кому міоелектричні протези не підходять. Вони забезпечують баланс між функціональністю та простотою використання, а їх нижча вартість і вимоги до обслуговування роблять їх доступними для ширшого кола користувачів.

Пропонуючи вибір між міоелектричними протезами та протезами, що працюють від тіла, і адаптуючи ці варіанти до індивідуальних потреб і обставин, ми можемо значно покращити адаптацію та довготривале задоволення від протезів. Мета повинна полягати в тому, щоб забезпечити кожну людину протезним рішенням, яке найкраще відповідає її унікальному стилю життя, потребам і вподобанням, покращуючи якість життя та незалежність.